До 6 років за чужу картку: Рада ухвалила закон про дропів. Що треба знати
Рада ухвалила закон №16013 про дропів: штрафи до 170 тис. грн і до 6 років ув'язнення. Пояснюю, кого покарають і як не стати дропом.

«Легкий заробіток: просто дай свою картку на тиждень». Якщо тобі колись приходило таке повідомлення в Telegram, ти бачив вербування дропів. Скоро це буде вже не сіра зона, а пряма дорога до кримінальної справи.
28 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому президентський законопроєкт №16013. За нього проголосували 270 депутатів. Закон запроваджує окрему кримінальну відповідальність для тих, хто передає, купує чи продає доступ до банківських рахунків.
Щоб запрацювати, документ ще має підписати президент. Але оскільки ініціатива його власна, сумнівів у підписі мало.
Хто такі дропи і чому це проблема
Дроп — це людина, через чию картку чи рахунок проганяють «брудні» гроші. Телефонне шахрайство, фішинг, нелегальні казино, «чорні» конвертаційні центри — усі ці схеми тримаються на чужих картках.
Масштаб величезний. За даними Нацбанку, через такі картки щороку проходить близько 200 млрд гривень. Лише у 2024 році українські банки розірвали відносини з понад 80 тисячами клієнтів через участь у таких операціях.
А тепер найцинічніше. Самим дропам за це платять копійки. За даними медіа, це від кількох сотень гривень до 800–4000 гривень на тиждень. Вербують переважно студентів і людей у скрутному становищі.
З дропами держава бореться не перший рік. Нацбанк уже обмежував перекази з картки на картку, банки посилили фінмоніторинг, а платіжні компанії отримували мільйонні штрафи. Але поки за саму передачу картки не було покарання, схема працювала: заблокували одну — завели нову.
Що саме змінює закон
Раніше, щоб покарати власника картки, слідство мало довести, що він був спільником конкретного злочину. Це складно, тому більшість дропів відбувалися блокуванням рахунку.
Тепер у Кримінальному кодексі з'являється нова стаття 200-1. Сам факт свідомої передачі доступу до рахунку для злочинних цілей — уже злочин.
Що загрожує:
за передачу своєї картки чи доступу до рахунку — штраф від 5100 до 17 000 гривень;
за купівлю, продаж чи зберігання чужих платіжних інструментів — до 4 років позбавлення волі;
за повторне порушення чи дії в організованій групі — до 6 років ув'язнення або штраф до 170 тисяч гривень.
Також посилили статтю 200: тепер вона стосується не лише підробки карток, а й підробки платіжних інструкцій, доступу до електронних гаманців та інших платіжних даних.
Є шанс на «вихід»
У законі є важливий запобіжник. Якщо людина вперше вчинила таке порушення, вона може уникнути відповідальності. Умова: самостійно прийти до правоохоронців ще до повідомлення про підозру й активно допомогти викрити організаторів.
Тобто закон б'є насамперед по тих, хто будує схеми, і дає шанс тим, кого в них затягнули.
Зміни також наближають Україну до правил ЄС: закон узгоджує наше законодавство з директивою 2019/713 про шахрайство з безготівковими платежами.
Як не стати дропом
Ось кілька простих правил, які я раджу всім, особливо молоді:
не передавай нікому картку, PIN, CVV, коди з SMS чи доступ до банківського застосунку — навіть «другу на тиждень»;
не відкривай рахунки «на прохання» за винагороду;
якщо тобі пропонують гроші просто за те, що ти «приймеш переказ і перекинеш далі», — це не робота, це схема;
якщо на твою картку прийшли незрозумілі гроші — не перекидай їх нікуди, а дзвони в банк.
Що я думаю
Мені подобається, що закон нарешті називає речі своїми іменами. Без дропів шахраям складно вивести гроші — а значить, кожна заблокована картка робить кіберзлочинність менш вигідною.
Але є і ризик: щоб закон працював, суди мають відрізняти свідомого дропа від людини, якій просто зламали акаунт. Від цього залежатиме, чи стане закон ударом по схемах, чи по випадкових людях.